Хуго Ван дер Гус
Хуго Ван дер Гус |
|
Хуго ван дер Гус народився 1435 р. в Генті, де і провів майже усе своє життя. Художник мав загальноєвропейську популярність. Видатний німецький живописець Альбрехт Дюрер називав Ван дер Гуса видатним нідерландським художником і ставив його поряд з Яном ван Эйком і Рогиром ван дер Вейденом. Досягши визнання сучасників і розбагатівши, Ван дер Гус несподівано для своїх співгромадян пішов в монастир (близько 1475 р.), без священицького сану, як мирський брат. У монастирі він продовжував займатися живописом. Відомо, що саме в цей час Ван дер Гус написав портрети багатьох поважних осіб, серед яких і портрет майбутнього імператора Максиміліана Габсбурга. Останні роки художника були затьмарені важкою душевною хворобою: його мучили напади відчаю, кілька разів він намагався накласти на себе руки У своїй творчості Ван дер Гус продовжував реалістичні традиції нідерландського живопису першої половини XV ст., головним чином, Яна ван Ейка і Рогира ван дер Вейдена. Вівтарним образам Ван дер Гуса властиві тяжіння до мужньої правдивості. Релігійним сюжетам творів притаманне глибоке психологічне розкриття релігіозних оповідей ("Оплакування Христа"). У свої композиції, мрійливо умовні по побудові простору і співвідношенню розмірів фігур, повних тонко споглянутих і любовно потрактованих деталей, Ван дер Гус вводить яскраво індивідуальні за характером численні персонажі, об'єднані єдиним драматичним переживанням, нерідко віддаючи перевагу гострохарактерним народним типам ("Вівтар Портинари"). При створенні фону картин Ван дер Гус нерідко звертається до тонкого по барвистих градаціях поетичного ландшафту ("Гріхопадіння"). Пізні твори Ван дер Гуса (Перше "пречастя Божої матері") відрізняються надзвичайною емоційною напруженістю і драматизмом. |
|
