 |  |  |
| | |
Меджибіж (колишнє Межибоже) - селище міського типу в Летичівському районі Хмельницької області. У 2001 році кількість населення становила 1731 осіб. Перша письмова згадка про місто - в Іпатіївському літописі від 1146-1148 pp., коли київський князь Ізяслав Мстиславович передав у власність Святославу Всеволодовичу п'ять міст, серед яких і "Межибоже". Місто відоме з XII століття як "Побужжя", що мало торгові зв'язки з іншими поселеннями Волині та Київщини. З 1148 року в Меджибожі став правити Ростислав, син засновника Москви Юрія Долгорукого. Він значно укріпив фортецю. В XIII столітті Меджибіж належав до Болохівської землі й володів дерев'яною фортецею із земляними валами. Ця фортеця була знищена за часів боротьби князя галицького з монголо-татарами у 1241 році. Наслідком тієї війни було знесення всіх укріплень українських міст близько 1255 року. Після цього край попав під безпосередню владу татар і залишався під нею майже 100 років. Великий князь Литовський Ольгерд завоював Поділля у 1362 році, місто стало належати до Луцької землі, а потім до князівства Литовського. У 1444 році поляки приєднали Меджибіж до Польщі, створивши Меджибозьку округу. Перші відомості про мурований замок Меджи-божа датуються 1516 роком. Із 1540-го року магнати Сенявські володіли містом майже 200 років. У 1593 році Адам Сенявський надав місту магдебурзьке право. Інші власники надавали ремісникам - ткачам, гончарам, ковалям, шевцям та кравцям - грамоти на підтвердження їхніх прав. Досі зберігаються п'ять пергаментних грамот Меджибізьких власників про права цехів у XVI-XVIII століттях. На самому початку повстання 1648 року фортеця була захоплена козаками, але наступного року її відбили польські війська. У 1650 році Богдан Хмельницький по дорозі до Кам'янця стояв під Меджибозьким обозом, невеликий польський гарнізон фортеці був змушений залишити замок У 1657 році угорський князь Ракоці своїми загонами теж стояв деякий час під Меджибожем У 1672-1699 роках місто було в турецькому полоні. На початку XVIII ст. Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. оточили замок. У 1730 році містом володіли Чарторийські. У 1831 їх майно було конфісковано за участь у польському повстанні, з того часу в замку були так звані "таборові збори" (казарма). Після 1962 р. замок, костьол 1600 року і келії домініканського монастиря було зруйновано й розібрано на каміння. Церкву успіння з фресками XV сторіччя, що стояла на пагорбі, також було знищено. Щороку в меджибізькій фортеці проходить міжнародний історично-музичний фестиваль "Стародавній Меджибіж". 2 |
