 |
|  |
 |
|
| |
|
Підкамінь - селище міського типу Бродівского району Львівської області. Розташоване на мальовничому узгір'ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Населення становить 2 500 осіб. Згідно з писемними джерелами, 1441 рік вважається роком першої згадки про "місто під Каменем". Підкаменем село називається тому, що поселення розташоване під так званим Чортовим каменем, що з давніх часів височіє поруч із монастирською горою. Починаючи зі стародавніх часів Підкамінеччина приваблювала до себе жителів завдяки сприятливому для проживання людей клімату та багатому на воду, родючі ґрунти, рослинний і тваринний світ ландшафту. Поселення з'явилося тут одночасно із заснованим у XIII столітті домініканським монастирем. Існує версія, що заснували монастир монахи, що тікали з Києва в нещасливому 1234 ропі. Пріор Урбан і 12 ченців поставили на горі хрест, а біля нього - каплицю. Але недовго тут протрималась братія: всі вони загинули під час одного з татарських нападів. Перша ж задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 p., коли володар Підкаменя Цебровський знов покликав сюди отців-домініканців. Монастир був справжнім захисником місцевих жителів від ворожих набігів - до сьогодні довкола нього збереглися фортечні мури з дозорними вежами. Комплекс був спалений татарами в 1519 р. і відновлювався в XVII - XVIII ст. у стилі бароко на гроші магнатів Собеських. Король Польщі Ян III Собеський з великою шаною відносився до підкаменського монастиря. У 1612-1695 pp. на території монастиря тривало будівництво Вознесенського костьолу, інтер'єр якого був дуже багато оздоблений Довкола нього розташовувався цвинтар ченців та каплиця (1778 р.), в якій знаходилася відома ікона Богоматері Монастир мав багату бібліотеку та архів. До інших пам'яток архітектури комплексу відносяться келії XVII-XVIII ст, оборонні стіни з воротами та баштами, зведеш у XVIII ст. та окремо збудована дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. Відомо, що в монастирі у 1727 р. відбулася коронація Богоматері, для чого інтер'єр костьолу прикрасили розписами та різьбленням. Окрім цього, для створення парадної атмосфери, було використано військові прапори та 56 гармат. Укріплення монастиря складаються з кріпосних мурів із воротами та круглими баштами. В побудові оборонних мурів приймав участь відомий військовий інженер Християн Дальке (його ім'я тісно пов'язано з Кам'янцем-Подільським). Відомо, що в одній із башт монастиря знаходився в ув'язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. У центрі монастирського подвір'я височіє коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною позолоченою фігурою св. Домініка. Біля підніжжя монастиря - ще один храм у класичному стилі. Ще однією визначною архітектурною пам'яткою монастиря є келії XVII-XVIII ст. По дорозі від монастиря до каменя стоїть напівзруйнована барокова каплиця Параскеви П'ятниці 1739-1741 pp. (архітектори А. Кастеллі та Ф. Каппоні). Легенди замку За легендою, невідомий богатир приніс із гір скелю і поставив її на місці, де була заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. За іншими переказами, цей камінь пов'язаний з ім'ям Олекси Довбуша. Недалеко від каменю є майже не досліджені печери, які легенди також пов'язують з опришками та козаками. 23 |
