 |
|  |
 |
|
| |
|
ѕ≥дг≥рц≥ - село в Ѕрод≥вському район≥ Ћьв≥вськоњ област≥. Ќаселенн¤ становить 1 400 ос≥б. ѕерша ≥сторична згадка про село м≥ститьс¤ в градських актах в≥д 1445 p., де згадуЇтьс¤ дворик Ѕатињв у сел≥ ѕ≥дгори. ” VIII-X стол≥тт¤х на околиц≥ ѕ≥дг≥рц≥в на одн≥й ≥з г≥р ≥снувало давньоруське укр≥плене поселенн¤ ѕл≥снесько. «г≥дно з археолог≥чними досл≥дженн¤ми, городище займало близько 160 га, було оточене системою земл¤них вал≥в та ров≥в, загальна довжина ¤ких становила приблизно 7 км. ÷е була найб≥льша й найкраща пам'¤тка руських фортиф≥кац≥йних споруд. ”кр≥пленн¤ ставилис¤ починаючи з X ст., вони весь час удосконалювалис¤, а остаточно сформувалис¤ в ’≤≤-’≤≤≤ ст. ѕ≥д р≥зними назвами село згадуЇтьс¤ в л≥тописах 1188 року, у зв'¤зку з невдалою спробою кн¤з¤ –омана √алицького вигнати з ѕл≥снеська галицьких бо¤р та њх союзник≥в - угорських феодал≥в. ” 1233 роц≥ л≥тописна згадка пов≥домл¤Ї про перемогу в ѕл≥снеську ƒанила –омановича над бо¤рами јрбузовичами. ” друг≥й половин≥ XVII - на початку XVIII ст. село було власн≥стю онЇцпольських (1646-1682 pp.) ≥ —обеських (1682-1720 pp.). ѕрот¤гом 1635-1640 pp. за вказ≥вкою коронного гетьмана —тан≥слава онЇцпольського було побудовано п≥дгорецький замок п≥д кер≥вництвом в≥домого арх≥тектора јндре дель јква, ¤кий збер≥гс¤ ≥ донин≥. ¬≥н був одним ≥з найкращих в ™вроп≥ зразк≥в поЇднанн¤ ренесансно-барокового палацу з баст≥онними укр≥пленн¤ми. «амок мав квадратну форму. «≥ сходу, п≥вдн¤ й заходу замок опер≥зуЇ смуга оборонних укр≥плень, оточена глибоким ровом та земл¤ними валами. «амок оточений двома парками: на п≥вноч≥ - парком ≥тал≥йського стилю (на терасах), на п≥вдн≥ - регул¤рним парком французького стилю в спрощених формах. ƒл¤ створенн¤ ≥тал≥йського стилю використали фонтан ≥ мармуров≥ скульптури. ” 1720 р. замок, разом ≥з численними селами, перейшов в≥д сина яна III - ост¤нтина до ∆евуських. ¬ацлав ∆евуський з≥брав у замку велику колекц≥ю ц≥нних картин, книг, зброњ, мебл≥в. ѕерен≥с сюди також все найц≥нн≥ше з ќдеського замку. ѕеред замком завжди сто¤ла парадна в≥йськова варта, дек≥лька гармат. ” палац≥ в≥дбувалис¤ гучн≥ забави, ¤к≥ тривали тижн¤ми, ≥ на ¤к≥ з'њжджалас¤ навколишн¤ шл¤хта. њх супроводжували феЇрверки, в≥йськов≥ паради та гарматн≥ залпи. Ѕ≥л¤ замка було побудовано корчму-зањзд (XVIII ст.), у замковому парку прогулювалис¤ р≥дк≥сн≥ птахи, на зањжджому двор≥ розташовувавс¤ старовинний сон¤чний годинник, ¤кий збер≥гс¤ й донин≥. «а проектом самого ¬ацлава ∆евуського був збудований костьол, що ≥ став його усипальнею. —еверин ∆евуський не зупин¤вс¤ н≥ перед чим, щоб зб≥льшити своЇ багатство. ¬≥н нав≥ть займавс¤ пошуками скарб≥в на п≥двладн≥й йому територ≥њ "ѕл≥снеського городища", по-хижацьки вирубував л≥си, нещадно експлуатував сел¤н. ¬ гонитв≥ за багатством в≥н влаштував у замку алх≥м≥чну лаборатор≥ю, де намагавс¤ перетворювати неблагородн≥ метали на золото. «амок реставрувавс¤ у 1752-1763 pp. « к≥нц¤ XVIII ст. замок почав занепадати, багато ц≥нних витвор≥в мистецтва пропало. Ќа початку XX ст. його власниками стали —ангушки, була проведена ірунтовна реставрац≥¤ палацу, тод≥ ж в ньому почав д≥¤ти музей. ” замку була чудово прикрашена њдальн¤ - величезний зал ≥з портретом гетьмана онЇцпольського на стел≥ та ц≥лою сер≥Їю портрет≥в державних ≥ мистецьких д≥¤ч≥в (72 портрета), а також ≥нш≥ твори мистецтва. „орний мармуровий ст≥л, перевезений з ќдеська, на ¤кому хрестили корол¤ яна III —обеського, б≥ль¤рд ≥ стародавнЇ фортеп≥ано додавали ≥нтер'Їру неповторноњ краси. Ѕули в замку кармазинова к≥мната, а також китайський, золотий, дзеркальний, мозањчний, зелений каб≥нети. ќкр≥м цього, в замку був арсенал, величезна б≥бл≥отека та арх≥в. ќкремо збер≥галис¤ особист≥ реч≥ корол¤ яна ≤≤≤ —обеського та трофењ, здобут≥ в битвах ¬ацлавом ≥ —еверином ∆евуськими. ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни споруда сильно постраждала. ” 1956 р. замок охопила велика пожежа. ” 60-х pp. замок в≥дреставрували. 2 |
