 |  |  |
| | |
“рип≥лл¤ - село ќбух≥вського району ињвськоњ област≥. –озташован≥ на правому берез≥ ƒн≥пра, тут сход¤тьс¤ три родюч≥ долини, три пол¤, розмежован≥ р≥чками —тугною, „ервоною та Ѕобрицею, - зв≥дки ≥ походить назва села. ¬ ц≥лому вживаЇтьс¤ ¤к назва археолог≥чноњ культури (трип≥льськоњ). ѕри в'њзд≥ в село “рип≥лл¤ височ≥Ї ƒ≥вич-гора, на ¤к≥й було розкопано жертовник богин≥-д≥ви зарубинецькоњ культури (III ст. до н. Ї. - II ст. н. Ї.) та залишки давньоруського городища. “рип≥льська культура - найстародавн≥ша цив≥л≥зац≥¤ людства. Ѕ≥л¤ р. Ѕобриц≥ було знайдено три поселенн¤ трип≥льськоњ культури, одне з них ви¤вив ≥ досл≥джував у 1897 та 1901 р. ¬≥кент≥й ’войка. “рип≥лл¤ згадане в л≥топис≥ в≥д 1093 р. ¤к вже ≥снуюче. ¬≥рог≥дн≥ше за все, побудоване воно було близько 1032 p., коли ярослав ћудрий, укр≥плюючи кордони –ус≥, ставив м≥ста на —тугн≥. ћ≥сто “реполь в≥д≥гравало значну роль у ињвськ≥й –ус≥. ¬же у друг≥й половин≥ XI ст. воно було одним ≥з центр≥в ремесел ≥ торг≥вл≥ та вважалос¤ "вод¤ними воротами". Ѕ≥л¤ нього знаходилис¤ сто¤нки торгових суден, що ходили по ƒн≥пру. ” м≥ст≥ розвивалос¤ гончарство. ¬ироби м≥сцевих майстр≥в вивозилис¤ далеко за меж≥ ињвськоњ земл≥. “реполь був також важливим укр≥пленн¤м, що захищало –усь в≥д напад≥в печен≥г≥в, а п≥зн≥ше - половц≥в. «г≥дно з л≥тописом, у 1177 р. тут будуЇтьс¤ фортец¤, “рип≥лл¤ оточуЇ подв≥йний, а де-не-де ≥ потр≥йний вал. ћ≥сто було зб≥рним пунктом дл¤ в≥йськ руських кн¤з≥в, ¤к≥ вирушали на боротьбу з коч≥вниками. ” “рип≥лл≥ жили своњ уд≥льн≥ кн¤з≥. ¬≥домо, що в 1196 р. в “рип≥лл≥ ос≥ли сини ¬севолода ёр≥йовича, кн¤з¤ ¬олодимирського. «гадуЇтьс¤ “реполь у л≥тописах ≥ в 1205 р. ѕрот¤гом монголо-татарськоњ навали, наприк≥нц≥ 1240 p., м≥сто було пограбоване й спустошене, але вже в 1300 р. “реполь згадуЇтьс¤ ¤к одне з в≥дроджених м≥ст ињвськоњ земл≥. 1 |
